Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ступарь І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Шостя А. М. Взаємозв’язок гормонального фону та прооксидантноантиоксидантного гомеостазу у свинок залежно від фаз статевого циклу [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, І. І. Ступарь, С. О. Усенко, В. Г. Слинько, О. Г. Мороз, О. М. Бондаренко, Є. В. Чухліб // Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування. - 2018. - № 2. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2018_2_3 | ||
| 2. | 
Ступарь І. І. Вплив гормонального фону на морфологічний склад крові у ремонтних свинок [Електронний ресурс] / І. І. Ступарь // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Ветеринарні науки. - 2018. - Т. 20, № 92. - С. 172-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2018_20_92_38 | ||
| 3. | 
Ступарь І. І. Прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у різні фази статевого циклу [Електронний ресурс] / І. І. Ступарь // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 4. - С. 178-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_4_30 Висвітлено експериментальні дані про особливості динаміки гормонального фону і його взаємозв'язок з метаболічними процесами в організмі свинок різних генотипів залежно від періоду статевого циклу. Виявлено, що концентрація естрадіолу у сироватці крові свинок великої білої породи в період еструса відносно діеструса підвищувалась на 21,6 %, п'єтрен - на 23,2 %. На тлі істотних змін гормонального фону та прискорення перебігу процесів пероксидації протягом статевого циклу у свинок відмічено незначні зрушення загального гомеостазу. Встановлено існування суттєвих кореляційних взаємозв'язків між гормональним фоном та прооксидантно-антиоксидантною системою. | ||
| 4. | 
Шостя А. М. Динаміка вмісту стероїдних гормонів та інтенсивність пероксидного окиснення у свинок у період становлення статевої функції [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, І. І. Ступарь, С. О. Усенко, О. І. Мироненко, О. М. Бондаренко, Є. В. Чухліб, В. Г. Цибенко // Свинарство. - 2019. - Вип. 72. - С. 83-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2019_72_12 | ||
| 5. |
Шостя А. М. Вплив гомогенату трутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у період статевого дозрівання [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, Я. М. Ємець, Л. М. Кузьменко, О. Г. Мороз, І. І. Ступарь // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 4. - С. 134-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_4_18 Сучасний етап розвитку репродуктивних біотехнологій характеризується широким використанням методів екологічно-безпечного впливу на відтворювальну здатність тварин, серед яких особливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним із яких є гомогенат трутневих личинок. Мета дослідження - встановити вплив гомогенату трутневих личинок на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та якість сперми у кнурів-плідників. В експерименті використані дорослі кнури-плідники великої білої породи, аналоги за віком, живою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Виявлено, що додаткове згодовування гомогенату трутневих личинок кнурам-плідникам істотно впливає на якісні та кількісні показники сперми: збільшує вагу еякуляту на 10 %, концентрацію сперміїв - 16,1 %, кількість сперміїв в еякуляті - 33,5 %, рухливість сперміїв - 10,6 % та їх виживаність - 14,7 %. Ці позитивні ефекти тривають щонайменше місяць, це проявляється у вигляді більшої маси еякуляту (р << 0,001), кількості живих сперміїв в еякуляті (p << 0,001), а також їх рухливості (p << 0,001) і виживаності (p << 0,001). Встановлено істотний вплив згодовування кнурам-плідникам гомогенату трутневих личинок на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у спермі, який проявлявся у сповільненні перебігу процесів пероксидації, що підтверджується меншим вмістом ДК та вищою активністю супероксиддисмутази на 30 % та каталази - 12,8 %. Еякуляти кнурів-плідників, що отримували добавку в завершальний період характеризуються вищим рівнем системи антиоксидантного захисту: більша активність супероксиддисмутази (p << 0,001) і каталази (p << 0,01), а також насиченістю аскорбіновою кислотою та відновленим глутатіоном. Встановлено, що осіменіння спермодозами кнурів-плідників, що вживали гомогенат трутневих личинок, підвищує заплідненість і багатоплідність свиноматок. Ефект післядії цієї біологічно активної добавки триває щонайменше 30 діб.В умовах промислової технології істотно змінюється прояв нормальних фізіологічних функцій, що обумовлюють процеси відтворення стада, виявляючись у слабо вираженому статевому циклі та пізньому настанні господарської зрілості, зниженні резистентності організму, який перебуває під дією стресових факторів та системної гіподинамії. Це вимагає розроблення репродуктивних біотехнологій на основі використання природних стимуляторів тваринного походження, серед яких особливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним з яких є гомогенат трутневих личинок (ГТЛ). Мета дослідження - з'ясувати вплив гомогенату трутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у період статевого дозрівання. В експерименті використані свинки великої білої породи, аналоги за віком і живою масою, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Встановлено, що впродовж періоду статевого дозрівання у крові свинок відбувається інтенсифікація процесів пероксидації, яка проявляється в підвищення вмісту дієнових кон'югатів на 180-ту та 210-ту доби розвитку відповідно на 63,6 та 44,1 %. Це підтверджується суттєвим зростанням кількості вторинних продуктів пероксидації - ТБК-активних комплексів у зазначені періоди їх розвитку, відповідно 38,7 та 30,6 %. Виявлено, що в період статевого дозрівання свинок система антиоксидантного захисту є найбільш лабільною від 6-ти до 8-ми місячного віку, де мінливість компонентів ПАГ є суттєвою за підвищеною активністю супероксиддисмутази (p << 0,01) і каталази (p << 0,05), а також кількості відновленого глутатіону. Додаткове згодовування ГТЛ сприяє вірогідному сповільненню процесів пероксидації у крові, яке підтверджується нижчим вмістом дієнових кон'югатів (p << 0,05 - 0,01) та ТБК-активних комплексів (p << 0,01 - 0,001). З'ясовано, що згодовування ГТЛ свинкам істотно впливає на формування відтворювальної функції впродовж статевого дозрівання: скорочується термін настання першого статевого циклу на 4 доби, оптимізується тривалість статевих циклів та час початку третьої охоти на 7 діб, багатоплідність - 0,5 голів поросят і маса гнізда при народженні та відлученні.В умовах промислової технології істотно змінюється прояв нормальних фізіологічних функцій, що обумовлюють процеси відтворення стада, виявляючись у слабо вираженому статевому циклі та пізньому настанні господарської зрілості, зниженні резистентності організму, який перебуває під дією стресових факторів та системної гіподинамії. Це вимагає розроблення репродуктивних біотехнологій на основі використання природних стимуляторів тваринного походження, серед яких особливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним з яких є гомогенат трутневих личинок (ГТЛ). Мета дослідження - з'ясувати вплив гомогенату трутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у період статевого дозрівання. В експерименті використані свинки великої білої породи, аналоги за віком і живою масою, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Встановлено, що впродовж періоду статевого дозрівання у крові свинок відбувається інтенсифікація процесів пероксидації, яка проявляється в підвищення вмісту дієнових кон'югатів на 180-ту та 210-ту доби розвитку відповідно на 63,6 та 44,1 %. Це підтверджується суттєвим зростанням кількості вторинних продуктів пероксидації - ТБК-активних комплексів у зазначені періоди їх розвитку, відповідно 38,7 та 30,6 %. Виявлено, що в період статевого дозрівання свинок система антиоксидантного захисту є найбільш лабільною від 6-ти до 8-ми місячного віку, де мінливість компонентів ПАГ є суттєвою за підвищеною активністю супероксиддисмутази (p << 0,01) і каталази (p << 0,05), а також кількості відновленого глутатіону. Додаткове згодовування ГТЛ сприяє вірогідному сповільненню процесів пероксидації у крові, яке підтверджується нижчим вмістом дієнових кон'югатів (p << 0,05 - 0,01) та ТБК-активних комплексів (p << 0,01 - 0,001). З'ясовано, що згодовування ГТЛ свинкам істотно впливає на формування відтворювальної функції впродовж статевого дозрівання: скорочується термін настання першого статевого циклу на 4 доби, оптимізується тривалість статевих циклів та час початку третьої охоти на 7 діб, багатоплідність - 0,5 голів поросят і маса гнізда при народженні та відлученні. | ||
| 6. |
Шостя А. М. Вплив гомогенату трутневих личинок на якість спермопродукції у кнурів-плідників [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, Я. М. Ємець, О. Г. Мороз, І. І. Ступарь, І. В. Павлова, М. М. Маслак // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 2. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_2_16 Сучасний етап розвитку репродуктивних біотехнологій характеризується широким використанням методів екологічно-безпечного впливу на відтворювальну здатність тварин, серед яких особливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним із яких є гомогенат трутневих личинок. Мета дослідження - встановити вплив гомогенату трутневих личинок на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та якість сперми у кнурів-плідників. В експерименті використані дорослі кнури-плідники великої білої породи, аналоги за віком, живою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Виявлено, що додаткове згодовування гомогенату трутневих личинок кнурам-плідникам істотно впливає на якісні та кількісні показники сперми: збільшує вагу еякуляту на 10 %, концентрацію сперміїв - 16,1 %, кількість сперміїв в еякуляті - 33,5 %, рухливість сперміїв - 10,6 % та їх виживаність - 14,7 %. Ці позитивні ефекти тривають щонайменше місяць, це проявляється у вигляді більшої маси еякуляту (р << 0,001), кількості живих сперміїв в еякуляті (p << 0,001), а також їх рухливості (p << 0,001) і виживаності (p << 0,001). Встановлено істотний вплив згодовування кнурам-плідникам гомогенату трутневих личинок на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у спермі, який проявлявся у сповільненні перебігу процесів пероксидації, що підтверджується меншим вмістом ДК та вищою активністю супероксиддисмутази на 30 % та каталази - 12,8 %. Еякуляти кнурів-плідників, що отримували добавку в завершальний період характеризуються вищим рівнем системи антиоксидантного захисту: більша активність супероксиддисмутази (p << 0,001) і каталази (p << 0,01), а також насиченістю аскорбіновою кислотою та відновленим глутатіоном. Встановлено, що осіменіння спермодозами кнурів-плідників, що вживали гомогенат трутневих личинок, підвищує заплідненість і багатоплідність свиноматок. Ефект післядії цієї біологічно активної добавки триває щонайменше 30 діб.В умовах промислової технології істотно змінюється прояв нормальних фізіологічних функцій, що обумовлюють процеси відтворення стада, виявляючись у слабо вираженому статевому циклі та пізньому настанні господарської зрілості, зниженні резистентності організму, який перебуває під дією стресових факторів та системної гіподинамії. Це вимагає розроблення репродуктивних біотехнологій на основі використання природних стимуляторів тваринного походження, серед яких особливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним з яких є гомогенат трутневих личинок (ГТЛ). Мета дослідження - з'ясувати вплив гомогенату трутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у період статевого дозрівання. В експерименті використані свинки великої білої породи, аналоги за віком і живою масою, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Встановлено, що впродовж періоду статевого дозрівання у крові свинок відбувається інтенсифікація процесів пероксидації, яка проявляється в підвищення вмісту дієнових кон'югатів на 180-ту та 210-ту доби розвитку відповідно на 63,6 та 44,1 %. Це підтверджується суттєвим зростанням кількості вторинних продуктів пероксидації - ТБК-активних комплексів у зазначені періоди їх розвитку, відповідно 38,7 та 30,6 %. Виявлено, що в період статевого дозрівання свинок система антиоксидантного захисту є найбільш лабільною від 6-ти до 8-ми місячного віку, де мінливість компонентів ПАГ є суттєвою за підвищеною активністю супероксиддисмутази (p << 0,01) і каталази (p << 0,05), а також кількості відновленого глутатіону. Додаткове згодовування ГТЛ сприяє вірогідному сповільненню процесів пероксидації у крові, яке підтверджується нижчим вмістом дієнових кон'югатів (p << 0,05 - 0,01) та ТБК-активних комплексів (p << 0,01 - 0,001). З'ясовано, що згодовування ГТЛ свинкам істотно впливає на формування відтворювальної функції впродовж статевого дозрівання: скорочується термін настання першого статевого циклу на 4 доби, оптимізується тривалість статевих циклів та час початку третьої охоти на 7 діб, багатоплідність - 0,5 голів поросят і маса гнізда при народженні та відлученні.В умовах промислової технології істотно змінюється прояв нормальних фізіологічних функцій, що обумовлюють процеси відтворення стада, виявляючись у слабо вираженому статевому циклі та пізньому настанні господарської зрілості, зниженні резистентності організму, який перебуває під дією стресових факторів та системної гіподинамії. Це вимагає розроблення репродуктивних біотехнологій на основі використання природних стимуляторів тваринного походження, серед яких особливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним з яких є гомогенат трутневих личинок (ГТЛ). Мета дослідження - з'ясувати вплив гомогенату трутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у період статевого дозрівання. В експерименті використані свинки великої білої породи, аналоги за віком і живою масою, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Встановлено, що впродовж періоду статевого дозрівання у крові свинок відбувається інтенсифікація процесів пероксидації, яка проявляється в підвищення вмісту дієнових кон'югатів на 180-ту та 210-ту доби розвитку відповідно на 63,6 та 44,1 %. Це підтверджується суттєвим зростанням кількості вторинних продуктів пероксидації - ТБК-активних комплексів у зазначені періоди їх розвитку, відповідно 38,7 та 30,6 %. Виявлено, що в період статевого дозрівання свинок система антиоксидантного захисту є найбільш лабільною від 6-ти до 8-ми місячного віку, де мінливість компонентів ПАГ є суттєвою за підвищеною активністю супероксиддисмутази (p << 0,01) і каталази (p << 0,05), а також кількості відновленого глутатіону. Додаткове згодовування ГТЛ сприяє вірогідному сповільненню процесів пероксидації у крові, яке підтверджується нижчим вмістом дієнових кон'югатів (p << 0,05 - 0,01) та ТБК-активних комплексів (p << 0,01 - 0,001). З'ясовано, що згодовування ГТЛ свинкам істотно впливає на формування відтворювальної функції впродовж статевого дозрівання: скорочується термін настання першого статевого циклу на 4 доби, оптимізується тривалість статевих циклів та час початку третьої охоти на 7 діб, багатоплідність - 0,5 голів поросят і маса гнізда при народженні та відлученні. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |